Який робочий день контролери

0 Comments

Зміст:

«Зобов’язували повідомляти, навіть якщо йдеш у туалет». Айтівці розповідають про контроль з боку роботодавців

Ми запитали айтівців, наскільки їх контролюють роботодавці або менеджери. У відповідях вони згадали про використання тайм-трекерів, звіти, часті зідзвони, мікроменеджмент і вимоги бути на зв’язку 24/7. Багато фахівців зауважили про відсутність контролю взагалі або про звичні мітинги для відстеження статусу завдань.

Більше про досвід айтівців — у матеріалі.

Тайм-трекери для відстежування продуктивності

Найчастіше айтівці зауважували про використання тайм-трекерів для контролю за роботою.

«На новому місці контролюють робочий день за Time Doctor. Це жахливий трекер, який робить скриншоти екрана, нагадує про себе постійно як у ввімкненому, так і ВИМКНЕНОМУ режимі. Я не вірю, що можна вісім годин на день бути продуктивним, потрібно провітрювати голову, щоб бути зосередженим і виконувати свою роботу добре. Але в такому разі перерви по хвилин можуть з’їсти годину робочого часу, а ще обід. В результаті робочий день вийде не 8, а годин (Junior PPC Specialist).

«Наразі працював у двох компаніях на ремоуті. У першій був тайм-трекер, постійний контроль з питаннями, що роблю, що виконав, і щоденним звітуванням. Якщо відійшов більше ніж на 10 хвилин, то виникали питання. І це призводило до того, що я третину часу думав, а чи не здається, що я мало працюю.

У теперішній компанії немає контролю за часом, все розраховано на те, що я працюю у міру своїх можливостей. Спочатку мені було дивно, як це піти на ланч й не відмітитися у двох чатах та у тайм-трекері. А зараз я бачу, як люди час від часу зникають на пів години з онлайну, і це нікого не бентежить. Тож краще у своєму режимі думати про задачі й роботу, ніж створювати видимість зайнятості, обманюючи себе й компанію» (QA Engineer).

«Трекінг, шпигуни на компʼютерах, запис екранів і набору клавіатур» (PHP Dev).

«Сисадмін встановлювала софт на ноути, щоб переглядати дії на робочому місці, інколи робились скриншоти, це було помітно. Також треба було вмикати власний інтернет на телефоні, щоб листуватись з кимось, бо трафік теж переглядався. Менджер з безпеки, колишній працівник СБУ, постійно всіх підслуховував і викликав на нараду до кабінету, якщо хтось спілкувався з колишніми колегами, які покинули компанію і були з керівництвом в ненайкращих відносинах» (інженер пусконалагоджувальних робіт).

«Трекер часу, перевірка чатів з клієнтами» (UI/UX designer).

«Я працюю з трекером часу. По-перше, менеджер завжди перевіряє, щоб зафіксований час відповідав роботі: переглядає залишені репорти, коли там записано небагато, а по часу займає декілька годин, завжди виникають питання «чому не розписано?». По-друге, все має бути заповнено в кінці кожного дня. Тобто якщо працював у середу і не затрекав час одразу, то в четвер вранці чекай повідомлення: «А чому ти не зробив це? Ти що, вчора не працював?» (QA Engineer).

«Тільки трекер, який потім ніхто не перевіряє навіть» (Middle Node.js/React Native Developer).

«На минулому місці у мене був трекер, який скринив монітор і активність клавіатури. На новому місці я щодня роблю звіт за виконаними завданнями. Загалом повна довіра. Такий підхід набагато краще зберігає час і продуктивність, ніж трекінг роботи» (Middle AQA).

Мікроменеджмент, звіти та часті мітинги

«Останні два місяці я відчуваю контроль і мікроменеджмент дуже сильно. Щодня по два-три рази мене смикає менеджер в Teams з питаннями: „А той тікет глянеш? А це питання колеги вирішиш? А це в пріоритет поставиш?“ (Коли я писав цей рядок, менеджер подзвонив, після того як робочий день вже закінчився). Для статистики: у мене найбільше серед команди закритих завдань.

Напевно, через дзвінків менеджер зрозумів, що я просто фізично не можу опрацьовувати 10 тікетів на день при нормі 30 на місяць. У середньому менеджер надсилав мені близько десятка тікетів щоденно.

Був один робочий день, коли у мене не працював Microsoft Dynamics for Outlook плагін, я попросив нашу сек’юріті перевстановити (бо сам не маю прав на робочому ноуті), і процес зайняв дві з половиною години. Мене змусили залишитись після закінчення робочого дня і допрацювати ще трохи. Change management, дідько. Я вже активно розглядаю пропозиції, що надходять у LinkedIn, вчора відіслав рекрутеру резюме вперше за понад два з половиною роки роботи в компанії» (Senior Application Engineer).

«Раніше я працював у „галері“. Наді мною буквально щодня стояли і дивилися все, що роблю. Навіть якщо я мав відійти від компа, то зобов’язаний був повідомити про це. Вибачте за відвертість, але навіть про те, що йду в туалет. У нинішній компанії кардинально інший підхід. Спочатку пояснюють роботу, яку треба виконати, і задають естімейти. Виконання не контролюють, лише раз у кілька днів можуть спитати, чи немає проблем/питань. Можна сказати, контролю немає і роботу довіряють, знаючи, що я її виконаю вчасно» (Middle Java Developer).

«На 99% контролює, гіперконтроль у дрібницях. Надто прискіпливий менеджмент, що ламає всю взаємодію та пріоритети команди» (QA Manager).

«Щоденно в кінці дня пишу звіт у довільній формі щодо проробленої роботи. Контроль не „тотальний“, але потрібно завжди бути онлайн і швидко відповідати на повідомлення або термінові завдання» (Junior QA).

«Не маю трекерів чи погодинної звітності, проте маю забагато звітних мітингів всередині команди. Три й більше на тиждень по годині» (Market Research Analyst).

Традиційні дейлі-мітинги та жодного надмірного контролю

Більшість ІТ-спеціалістів зазначили, що роботодавці та менеджери їх ніяк надмірно не контролюють і довіряють команді. Здебільшого фахівців збирають на дейлі-мітинги для уточнення статусу виконання завдань або звертаються тоді, коли з’являються помилки.

«Контролю нема, є довіра та співпраця як з боку принципал лідів у юніті, так і на проєктах» (Lead Manual QA).

«Роботодавець не контролює взагалі. Він навіть не знає, напевне, хто чим займається» (Senior Manual QA).

«Майже не контролює. Головне відвідувати мітинги, вчасно закривати завдання» (Junior Python Developer).

«Контроль, звичайно, є, але він не тисне, переважно реалізовується через дейлі-статуси, періодично можуть бути додаткові уточнення щодо мого прогресу роботи над певними задачами» (Senior Software Developer).

«Не контролює напряму, для цього використовують Kanban-дошку та дейлі, але це мінімальний контроль» (Middle QA).

«Окрім daily standup meetings, контроль зводиться до повідомлення „how it’s going?“ декілька разів на тиждень» (Senior Java Dev).

«Щодня маємо скрам-кол, на якому звітуємо за попередній день і говоримо, що будемо робити сьогодні. Маємо абсолютну свободу дій протягом дня і плануємо його так, як нам потрібно» (Middle Front-end Developer).

«Клієнт стежить за бордою з тасками, у саме виконання ніколи не заглиблюється, якщо нема багів, а їх нема майже ніколи. Пишу йому, що буду робити кожен день, в особисті повідомлення, а він корегує за потреби. Це тому, що немає дейліків. Менеджер раз на місяць питає, як справи, раз на тиждень я пишу доволі детальний статус роботи (Middle QA Manual).

«Дають по шапці, якщо щось впустили й це пішло в реліз (особливо неприємненько, якщо пропустили функціональні тестувальники, а по шапці дають нам)» (Middle performance analyst).

«Мало, тільки дейлі-дзвінки зі статусами» (Senior Front-end Developer).

«Є стендапи і всяке таке. Але реально, поки робота робиться, ніхто нічого не контролює. Ми всі дорослі люди, хочемо зробити так, щоб продукт працював, ми всі професіонали, які не будуть робити фігню і спитають думку колег, коли є підозра, що щось трохи не туди рухається. Гарний менеджер — непомітний» (Not only Java SW Engineer).

«Раз на тиждень на зідзвоні кожен розповідає про прогрес і плани на наступний тиждень. Загалом жодного контролю, окрім постановки задач, термінів, немає. Зазвичай це визначення пріоритету — він або є, або його нема. Якщо пріоритет є — стараєшся закінчити якнайшвидше. Якщо нема — працюєш, як комфортно, аби зрештою виконати завдання. Те, що особливого контролю немає, мотивує виконувати пріоритетні завдання в найкоротший термін за власним бажанням. Тобто людина сама себе мотивує працювати більше, коли треба, і не потребує збоку менеджера, який стоїть над душею» (Senior Ruby on Rails Developer).

«Щоденні daily-мітинги та короткий підсумок тижневої роботи у вигляді занесення в систему ключових справ/задач/мітингів/інцидентів із приблизними часовими затратами» (Senior PHP Developer).

«Працюємо в офісі, де й так видно, хто чим займається. Раз на тиждень є мітинг QA за участю СТО і Prg lead, де розказуємо більш розгорнуто, що було зроблено за тиждень. Також є Jira, стрім з неї виводиться на телевізор в кухні, тож видно активність роботи команди. Оце й весь контроль :)» (QAE).

А вас контролюють менеджери, які інструменти для цього використовують — розкажіть у коментарях.

План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери

Львівські контролери – постаті таємничі. Усі знають, що вони існують, проте не всі зустрічають їх за роботою. Tvoemisto.tv на умовах анонімності поспілкувалося з колишнім львівським контролером та дізналось про стосунки його колег із поліцією та про умови праці контролерів.

– Як ти став контролером?

– Стати контролером мені порадив друг, який працював у «Львівелектротрансі», – він привів мене в офіс на вулиці Сахарова, 2. Ми поговорили з керівництвом, і за три дні розпочалося моє стажування. Контролерами стають працівники «Львівелектротрансу» та громадської організації «Патріот».

– Багато людей не розуміє: яка мета останньої організації та які вона має права?

– «Патріотами» зазвичай стають ті, кого тестують на посаду контролера. Вони мають своє окреме посвідчення жовтого кольору, з яким мають право перевіряти в пасажирів наявність квитків, але не штрафувати їх. «Патріоти» формально здійснюють охорону громадського порядку, допомагають контролерам. Вони ходять у парі з ними. Проте «патріотам» також видають посвідчення контролера – тоді вони отримують право штрафувати людей. Тобто не всі «патріоти» – контролери. Ці дві організації створені, напевно, щоб впорядкувати якісь внутрішні вимоги законодавства.

Я читав на Tvoemisto.tv про перелік речей, які має мати контролер: насправді, зазвичай усе, що він має, – це зелена книжечка посвідчення. Такі реалії. Іноді видають камери чи телефони, проте вони дуже лімітовані – місто вирішило зекономити. Загалом є 3-4 камери на всіх контролерів. Відеоматеріали з них надаються поліції, а правоохоронці мають розбиратися у конфліктній ситуації.

– Хто може працювати контролером і які умови роботи?

– Кандидат має пройти триденне стажування. Після працевлаштування контролер проходить медогляд, після чого йому видають посвідчення. Є дуже багато варіантів для часового залучення працівників – можна отримувати десяту частинку ставки, можна працювати на повну ставку.

У керівництві працюють люди, які справляють дуже хороше враження. Контролери переважно також добрі люди – усі вони можуть піти назустріч та допомогти. При цьому робота є роботою – після мого звільнення моя колишня колега спіймала мене в транспорті та оштрафувала на 100 грн.

Успіх контролера залежить від його холоднокровності. Правила існують – ти маєш їх виконувати. Мені це не вдавалося: не подобалось те, що я маю штрафувати маленьких дітей, наприклад.

Для того, щоб при перевірках до тебе не виникало зайвих питань, ти як контролер маєш знати законодавство та розуміти відповідальність своєї роботи. Ти маєш поводитися ввічливо та бути спокійним. Битися, на жаль, не можна. А битися досить часто хотілось.

Для того, щоб працевлаштуватися, не треба мати вищої освіти контролера – беруть людей без освіти. Вік також не має значення. Важливі твої результати – ти маєш виконувати норму по відлову «зайців». Офіційно на день бажано мати 10 людей, яким ти виписав штраф. Професійні контролери мають в середньому 5 «зайців» на день.

На моїй пам’яті двоє контролерів у парі встановили рекорд у 21 штраф. У мене ж середній показник складав 3-4 людини. Мені було шкода людей, я багато кого відпускав, тому врешті-решт мене звільнили. Проте звільняють не завжди – наприклад, серед контролерів є літня жінка, яка зазвичай себе не окупає, але її тримають. Систему відбору і звільнення я не знаю. Думаю, це щось совєцьке: ми тебе знаємо – ти з нами. Проте існує правило: кума, зятя, свата на роботу на халяву не беруть. Хоча одного разу я зловив брата якогось водія тролейбуса, який дзвонив керівництву та просив обмежитись усним попередженням.

Окрім того, працівники «Патріот» кожного дня отримують готівкою 40 грн на харчування – щось на кшталт пайку.

Кожного дня на 14-ту годину «Патріот» має збори. На одних із них нам сказали, що «Львівелектротранс» втрачає більше мільйона гривень на «зайцях». Оскільки якість роботи контролерів зросла, «зайців» стало менше. При цьому у контролерів виникає питання: а як виконувати норму у 10 «зайців» на день, якщо самих «зайців» стало менше?

Ставка у контролерів складає 5-6 тисяч гривень. За кожного «зайця» він отримує 14 грн зі штрафу у 100 грн. Якщо вас штрафує контролер – він обов’язково має видати квитанцію як доказ того, що він ці гроші кладе не собі в кишеню. Ці квитанції підраховані на підприємстві. Не знаю, чи є контролери, які нехтують такими правилами та забирають штрафи особисто собі. Колись був псевдо-контролер, який бігав по трамваях з підробленим посвідченням, щоб заробити собі грошей.

У мене один раз був випадок, коли людина просто віддала штраф та побігла через брак часу. Квитанцію я видати не встиг – у таких випадках контролер вже діє по совісті. Також є варіант сплатити штраф зчитуванням qr-коду – проте за такий варіант контролер не отримує свої 14 грн і не видає паперову квитанцію.

– Чи вартує зарплата контролера нервів, які він втрачає під час роботи?

Ні, у жодному разі. Не знаю, яка має бути в людини ситуація в житті, щоб вона пішла в контролери. Щиро та сердечно не рекомендую. Коли ти повертаєшся додому після роботи – думаєш: «Сьогодні я оштрафував школяра, оце ж я погана людина!». Це забирає психологічну енергію і після роботи. Фактично я був контролером цілодобово.

Треба бути меркантильним та холодним службовцем, який не жаліє людей, а слідкує за правилами. Якщо ти хочеш робити щось більше, ніж просто відпрацьовувати свою зарплату, маєш мрію щось змінити – ця робота тобі не підходить. Перспектив немає, а за зарплату можна хіба що прогодувати сім’ю.

– У Києві контролерів можна зустріти у транспорті доволі часто. У Львові, у кого не спитай, побачити контролера можна, у кращому випадку, раз на декілька місяців. Чому так?

Я читав текст, де вказано, що у Львові працює 25-30 контролерів. Насправді людей менше – їх працює від 5-7 до 18-20 на день. При цьому вони усі працюють на своїй зміні. Були критичні моменти, коли на все місто взагалі було 2 людини.

Контролерів недостатньо – їхньої загальної кількості не вистачає для того, щоб ловити «зайців». Більше половини «зайців» навіть після сплати штрафу лишаються «зайцями. Якщо тебе штрафують раз на рік на 100 грн, ти все одно окупаєш себе як «заєць».

Проблема ще в тому, що поліція дуже довго їде на виклик. Трапляються випадки, коли контролери мають чекати поліцію до трьох годин. Тобто, якщо контролер зловив «зайця», він має прочекати три години, потім їхати з поліцією у відділок. Держава не продумала процес оформлення документів, система не автоматизована.

Якщо «заєць» каже, що не має грошей або не буде платити – ти розумієш, що треба викликати поліцію. А поліція не хоче їхати. Доводилося по декілька разів дзвонити, нагадувати про себе, але правоохоронці все одно не розуміють важливості справи. Поліція має бути за те, щоб захистити громадян. Коли я затримую «зайця» – я виконую свій обов’язок. Коли я тричі телефоную в поліцію – мене питають: «А це так важливо? Для чого вам це?». Вони просто ігнорують. Тому зазвичай слова контролерів про виклик поліції – це маніпуляція, що покликана змусити людину дістати останні 100 гривень. Поліція рідко приїжджає. А коли приїжджає – поліцейські розмовляють між собою і не знають, що з нами робити. Починається довгий процес оформлення документів.

Іноді поліцейські приїжджають і розказують, як погано буде «зайцю», якщо ми поїдемо у відділок. І люди одразу вирішують заплатити штраф, бо біля тебе стоїть поліція, а не якийсь контролер.

– І що робити пасажиру, який не має грошей і вимушений три години чекати на поліцію?

Дехто тікає. Один чоловік намагався домовитися з нами, а коли в нього не вийшло – він просто раптово побіг. Якщо людина поспішає, ми просимо знайти гроші. Хтось телефонує знайомим та просить, щоб їм піднесли гроші.

– Як розпочинається робочий день контролера?

Зранку необхідно здати квитанції за штрафи за минулий день. Керівництво збирає їх, формує рейтинги успішності працівників та готує звіти. Згодом контролерам видають нові квитанції, призначають напарників і видають маршрутний лист, де зазначені трамвайні лінії, які контролер перевірятиме за робочий час. Маршрутний лист видається для того, щоб контролери його заповнили – зазначили час здійснення перевірки, номер трамвая чи тролейбуса, в якому вона здійснюється. Проте хтось, звичайно, заповнює його заднім числом – не думаю, що маршрутні листи хтось взагалі читає. Мені здається, вони існують лише для звітності і просто йдуть в архів.

Протягом робочого часу контролер приходить на свій маршрут і заходить на кожній зупинці в новий трамвай чи тролейбус. Таких маршрутів у контролера кілька на день.

Контролери працюють у декілька змін: я працював з восьмої ранку до першої дня чи з другої дня до восьмої вечора. Тобто офіційно після восьмої контролери не працюють. Проте під час великих подій, як-от Leopolis Jazz Fest, робота і транспорту, і контролерів може бути продовжена. При цьому штрафувати контролери мають право і поза своїм робочим днем. Тобто якщо контролер їде додому, він може перевірити у вас квитки.

– Уявімо, що ти заходиш у тролейбус чи трамвай як контролер. Які твої дії?

Зазвичай контролери заходять по двоє або по троє – кожен заходить на свої двері. Коли вони зачиняються, кожен починає опрацьовувати радіус у декілька метрів навколо себе. Якщо їх двоє – то вони заходять по краях і йдуть назустріч один одному до центру машини.

Людям треба пояснити, на якій підставі ти вимагаєш платити за проїзд. Моя стратегія полягала в консультації: ти кажеш людині про існування відповідної статті законодавства, кажеш, що людина не заплатила, і тому в мене конфліктів було дуже мало. Але контролери зазвичай чомусь поводять себе агресивно: стартують одразу з фрази про те, що будуть викликати поліцію.

Декілька міфів: люди часто питали, де мій жилет чи уніформа. Це що за прикол? Яка уніформа? Вона не передбачена правилами. Колись давно був якийсь фартушок, коли працювали кондуктори. Уніформи контролера не існує. Хоча з нами працював один чоловік, який завжди одягався у чорне – він виглядав як американський поліцейський. Мені пояснили, що це його особиста ініціатива, і він вирішив пошити собі таку форму.

Контролери працюють фактично під прикриттям. Єдина вимога – мати штани. Це дуже незручно, особливо влітку, коли на вулиці дуже спекотно. Навіщо ця норма існує? Я не знаю, можливо, своїми оголеними ногами в шортах можна налякати літніх жінок.

– Взагалі тобі доводилося сваритися з пасажирами?

– Але доводилося?

– І що робити, якщо людина йде на відкритий конфлікт?

Важко згадати конкретні приклади конфліктів. Можу розповісти про цікаві методи відходів від перевірки. Наприклад, одного разу на вигляд 30-ти річний чоловік, що розмовляв по телефону, на прохання показати квиток показав пальцями, що він глухонімий, вказав на двері – мовляв, мені треба вийти, та покинув транспорт.

Класичний приклад – це вийти з транспорту. «Я не в трамваї, і доведіть, що я там був». Новими правилами передбачено те, що пасажир має заходити суто через передні двері та купляти квиток. Схема «я щойно передав за квиток» вже не спрацює.

Дуже велика проблема полягає в тому, що трамваї перенасичені людьми – серед них треба проштовхуватися, і через це важко пересуватися по салону.

Був один дуже великий дядько, який на прохання показати квиточок мовчки подивився на мене, а на повторне питання сказав: «Ти хочеш вийти?». Я йому відповів, що хочу, звичайно, а коли ми вийшли, він сказав, що він дитина 90-х і платити не буде. Що йому зробиш?

Люди часто тікають. Чомусь не тікають школярі. У мене були випадки, коли я зі школярем йшов до кінцевої на вокзалі, щоб друзі позичили йому грошей. Була одна китаянка, яка взагалі не розуміла української, – довелося проводжати її до банкомату, допомагати їй набирати пароль, щоб вона взяла готівку та заплатила штраф.

За період моєї роботи контролером одного мого колегу пасажири побили так, що він потрапив у лікарню, а іншому пасажирка розцарапала обличчя з подальшим потраплянням до лікарні.

Ще одна проблема – це сплата qr-кодом. Якщо ти підійдеш до людини, вона може тобі сказати, що сплатила за проїзд, але квиточка ще не має, бо зависає застосунок «ПриватБанку» на телефоні. І ти нічого не доведеш. «Приват» не грузиться – йди судися з ним. Ти ж не передбачиш правилами, що у людини не iPhone, а Android, і програми на телефоні зависають – важко прописати в правилах, що телефон має завантажувати квиток протягом певного часу.

– Який віковий контингент львівського транспорту не сплачує за проїзд найчастіше?

Ми не рухаємо муніципалів, пенсіонерів та дітей – по останнім видно, що вони мають право на безкоштовний проїзд. Але є школярі, які не виглядають на свій вік, і в них, звичайно, треба просити документ, що засвідчує вік. Деколи з ними бувають перепалки.

– А які маршрути зазвичай містять найбільше зайців?

Я не перевіряв достеменно, але ніколи не бачив контролерів на Коновальця, де зупиняється «двійка». Мені здається, що більше «зайців» можна знайти в тролейбусах. Бо люди деколи забувають, що тролейбуси – це також «Львівелектротранс». Найбільш плідні години роботи – це вечір в районі 18-ї години та ранок в районі 10-ї години, бо це година пік і транспортом користується більше людей. Але бували дні, коли я обходив усі трамваї зі свого маршрутного листа і не знаходив жодного зайця. У такі моменти стає приємно – усі сплачують за проїзд.

– Важко пояснити людині, що якщо вона сіла у трамвай – вона має сплатити за проїзд чи оплатити штраф за несплату?

Залежить від людини. Деяким можна просто сказати, і вони без слів дістають гроші та сплачують штраф. А є люди, які починають кричати про те, що в них немає можливості сплатити 100 грн штрафу. Деяким потрібно пояснити довше, дехто не розуміє цього взагалі.

– Чому чимало контролерів заходять у транспорт на останніх зупинках перед вокзалом? Це міф чи це насправді відповідає дійсності?

Це ініціатива контролерів. «Львівелектротранс» у своїх розпорядженнях вказує тільки маршрути, які патрулюватиме контролер. Якщо контролер отримав у патрулювання, наприклад, трамвай №9 – він може сам обрати, на якій зупинці заходити для перевірки.

Біля вокзалу є булочна, де контролери люблять відпочивати та купувати каву. Це точка, де збираються контролери. Булочна розташована в парку біля храму Ольги та Єлизавети. Можливо, це і є причиною того, що контролери заходять у транспорт біля вокзалу. Можливо, деякі думають, що люди, які їдуть на вокзал, поспішають і не матимуть часу чекати на поліцію та швидше заплатять штраф. Але це тільки моє припущення.

– Чому контролери нерівномірно розподілені на маршрутах?

Визначати трамвай чи тролейбус, який треба перевірити на маршруті, – це вибір контролера. Обираючи між забитим та порожнім трамваєм, ми обираємо той, де більше людей. Якщо є два рівноцінно забиті тролейбуси – контролер розпоряджається своїми стереотипами та інтуїцією. Дехто думає, що пасажири з Левандівки менш охоче платитимуть штраф порівняно з пасажирам, що їдуть з центру.

– Чому у Львові немає кондукторів – людей, які персонально продають квитки та слідкують за пасажирами? Адже така система діє у Києві чи, наприклад, у Харкові.

Я не знаю. Дійсно, у Харкові кондуктори просто не пускають людину в салон, якщо вона не сплачує за проїзд. Там люди мусять або платити, або йти пішки. Можливо, у Львові свідомість людей більша, і вони звикли чесно платити за проїзд. Принаймні міська рада думає саме так: чесність людей достатньо висока для того, щоб якось це питання врегулювати. Але особисто я проти такої системи. Має існувати інструмент на кшталт електронного квитка, що зобов’язав би людей сплачувати за проїзд.

– Багаж також може підлягати штрафу.

Існують чітко прописані правила, за якими багаж параметрами 20-60-40 см має бути оплачений окремо. Існують легенди, що контролери мають із собою лінійки, якими вимірюють габарити багажу. Але це міф. Це правило не врегульовано чітко. Зазвичай контролери не штрафують за багаж, проте є виключення.

– Що ти можеш сказати своїм колишнім «зайцям», з якими зустрічався у трамваях?

Купуйте квиточки. Мені шкода було штрафувати людей. Краще купити квиток та перестрахуватися. Якщо ти маєш 5 грн – заплати. Якщо грошей немає – спробуй піти пішки, не сідай у трамвай, не псуй нерви ні собі, ні контролерам та поважай Конституцію України.

Микита Гладченко

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Робочий час: повний, скорочений, неповний робочий день, надурочні роботи, робота у вихідні та святкові дні

Робочий день і робочий час в Україні: повний, неповний, ненормований, скорочений робочий день згідно КЗпП. Кількість робочих днів, табель і система підсумованого обліку робочого часу, норма робочого часу

Путівник за статтею

  1. Норма робочого часу
  2. Тривалість робочого тижня
  3. Неповний робочий час
  4. Понаднормові роботи
  5. Робота у вихідні та святкові дні
  6. Робота в нічний час
  7. Робочі дні в 2022 році.Скільки робочих днів у місяці
  8. Ненормований робочий день
  9. Табель обліку робочого часу
  10. Робочі дні у 2023 році в умовах воєнного стану
  11. Мінімальна зарплата в Україні
  12. Індекси інфляції по роках

Норма робочого дня. Робочий тиждень в Україні

Норма робочого часу

Відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу (але не більшу!) норму тривалості робочого часу, ніж передбачено законодавством.

Крім того, є певні категорії працівників, для яких встановлюється скорочена тривалість робочого часу, а саме:

  1. для працівників у віці від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень,
  2. для осіб у віці від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.
  3. тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку;
  4. для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, – не більше 36 годин на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.

Скорочена тривалість робочого дня для вчителів і лікарів:

  • для вчителів I-IV класів – 4 години викладацької роботи в день (24 години на тиждень);
  • вчителів V-XI класів – 3 години в день (18 годин на тиждень);
  • вихователів шкіл-інтернатів – 5 годин в день (30 годин на тиждень);
  • вихователів і вихователів-методистів дошкільних дитячих установ – 6 годин в день (36 годин на тиждень);
  • лікарів і середнього медичного персоналу лікарень, пологових будинків, амбулаторно-поліклінічних установ – 6 годин 30 хвилин в день;
  • лікарів амбулаторно-поліклінічних установ, зайнятих виключно амбулаторним прийняттям хворих, лікарів-стоматологів, зубних лікарів-ортопедів – 5 годин 30 хвилин в день.

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.

Тривалість робочого тижня

Для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня.

На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою.

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Неповний робочий час

Від скороченого робочого часу слід відрізняти неповний робочий день (або тиждень).Так, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, в тому числі що знаходиться під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.У той же час, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Понаднормові роботи

Понаднормовими вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у виняткових випадках, що визначаються законодавством, а саме:

  1. при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
  2. при проведенні суспільно необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
  3. при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
  4. при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
  5. для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви;в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

До надурочних робіт забороняється залучати:

  1. вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
  2. осіб, молодших вісімнадцяти років;
  3. працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Законодавством можуть бути передбачені й інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, що мають дітей у віці від трьох до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою.

Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Крім того, понаднормові роботи можуть проводитися тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.

Понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі.Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається!

Робота у вихідні та святкові дні

За загальним правилом, робота у вихідні та святкові дні забороняється.Залучення окремих працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством, а саме:

  1. для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
  2. для запобігання нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, призвести до загибелі або псування майна;
  3. для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
  4. для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Робота в нічний час

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

При роботі в нічний час встановлена ​​тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину.Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу.

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Забороняється залучення до роботи в нічний час:

  1. вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
  2. осіб, молодших вісімнадцяти років;
  3. інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.Перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зазначені обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї.

Робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Не забувайте, кожен працівник може скористатися послугами юристів в сфері працевлаштування:

Робочі дні в 2022 році. Скільки робочих днів у місяці

У 2022 буде всього 365 календарних днів, оскільки рік не високосний. З них: 249 робочих днів; 116 днів, робота в які не проводиться; 105 вихідних днів; 11 святкових днів; 5 днів, що передують святковим.

Робочі дні по місяцях

Січень – 19 (скорочений – 1)

Квітень – 20 (скорочений – 1)

Жовтень – 20 (скорочений – 1)

Грудень – 21 (скорочених – 2).

Неробочі дні в 2022 році в зв’язку зі збігом державного свята з вихідним:

  • вихідний 1 січня, Новий рік (субота) переноситься нa понеділок, 3 січня;
  • вихідний 24 квітня, Великдень (неділя) переноситься нa понеділок, 25 квітня;
  • вихідний 1 травня (неділя) переноситься нa понеділок, 2 травня;
  • виxідний 12 червня (неділя) Трійця переноситься нa 13 червня;
  • вихідний 25 грудня (неділя), Різдво, переноситься нa понеділок, 26 грудня

Кабінетом Міністрів рекомендовано перенесення таких робочих днів в 2022 році:

  • понеділок 7 березня – на суботу 12 березня;
  • понеділок 27 червня – на суботу 2 липня

Ненормований робочий день

Ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу.У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною).Міра праці в даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватися.

На працівників з ненормованим робочим днем ​​поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу.У зв’язку з цим власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу.

Ненормований робочий день на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності, може застосовуватися для керівників, фахівців і робітників, а саме:

  • осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;
  • осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється начастини невизначеної тривалості (сільське господарство);
  • осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.

Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем ​​щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці затверджені Наказом Міністром Міністерства праці та соціальної політики №7 від 10.10.97р.

Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів.

Конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій і посад або трудовим договором.

Табель обліку робочого часу

Табель обліку робочого часу – форма первинної облікової документації.Він потрібен для обліку використання робочого часу працівників, а також для контролю за дотриманням встановленого режиму роботи, розрахунків з працівниками по заробітній платі та отримання інформації про відпрацьований час.

Табель обліку робочого часу – це поіменний список працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу або установи в цілому з відмітками про використання робочого часу протягом облікового періоду.

Типова форма табеля обліку робочого часу затверджена Наказом Державного комітету статистики №489 від 05.12.2008. Скачати табель обліку робочого часу можна на нашому сайті або за посиланням .

Робочі дні у 2023 році в умовах воєнного стану

Відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136 на період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ч.ч. 3 – 5 ст. 67 (перенесення вихідного дня, що збігається зі святковим чи неробочим днем), ст. ст. 71 – 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП.

Кількість робочих днів у місяцях:

  • Січень – 22
  • Лютий – 20
  • Березень – 23
  • Квітень – 20
  • Травень – 23
  • Червень- 22
  • Липень – 21
  • Серпень – 23
  • Вересень- 21
  • Жовтень -22
  • Листопад – 22
  • Грудень- 21

Всього: 260

Читайте також:

  • Стажування працівника на підприємстві: умови, порядок оформлення і оплати
  • Трудове право та трудові правовідносини
  • Трудовий контракт з працівником в Україні
  • Трудові спори і страйки на підприємстві
  • Час відпусток: кому, коли і на скільки надається щорічна, декретна та інші види відпустки в Україні
  • Що корисно знати про звільнення з роботи
  • Як нараховуються і оплачуються лікарняні в Україні